Як зробити троянду з тканини власноруч: викрійки та покроковий майстер-клас

Квіти з текстилю використовують для декору одягу, сумок, головних уборів, інтер’єрних композицій, подарункової упаковки, шпильок та інших аксесуарів. Особливо ефектно виглядає троянда: завдяки кільком шарам пелюсток готовій квітці можна надати об’єм і досить природну форму. При цьому зовнішній вигляд виробу багато в чому визначається обраним матеріалом — одна й та сама викрійка буде зовсім по-різному виглядати у щільному денімі, гладкому сатиновому полотні або повітряній прозорій тканині.

Існує кілька способів виготовлення текстильних троянд. Квітку можна зібрати з окремих пелюсток, сформувати з довгої смуги матеріалу або зробити багатошаровою, використовуючи кілька заготівель різного діаметра. Нижче розглянемо докладний майстер-клас з окремими пелюстками, розберемося з побудовою викрійки, а також окремо виготовимо декоративну троянду з деніму.

Троянди з тканини: які матеріали знадобляться

Для виготовлення текстильної троянди важливо правильно вибрати не тільки інструменти, а й сам матеріал. Від щільності, пластичності та фактури тканини залежить форма пелюсток: одні полотна дозволяють створити м’яку та реалістичну квітку, інші краще тримають об’єм і підходять для декоративних аксесуарів.

Для текстильних квітів можна використовувати матеріали з абсолютно різними властивостями. Найкраще обирати тканину відповідно до бажаної форми та призначення готової троянди:

1. Атлас. Гладка поверхня з характерним блиском робить пелюстки особливо виразними. Матеріал підходить для ошатних і досить реалістичних декоративних квітів.
2. Органза. Тонка напівпрозора структура тканини органза дозволяє створювати повітряні багатошарові троянди. Особливо цікаво виглядають квіти, в яких використовується велика кількість накладених одна на одну пелюсток.
3. Шифон. М’який і легкий матеріал підходить для ніжних квітів з рухливими пелюстками. Через тонкість полотна для отримання необхідного об’єму зазвичай використовують кілька шарів.
4. Шовк. Пластичність і м’який блиск матеріалу дозволяють створювати витончені пелюстки з плавними вигинами. Шовкові троянди добре підходять для декору одягу та аксесуарів.
5. Креп-сатин. Поєднує пластичність із досить виразною поверхнею та дозволяє добре формувати пелюстки. Для однієї квітки можна використовувати різні сторони матеріалу, отримуючи цікавий контраст матової та блискучої фактури.
6. Оксамит. Завдяки щільності та ворсистій поверхні з нього виходять об’ємні декоративні квіти. Особливо ефектно матеріал виглядає у насичених і темних відтінках.
7. Бавовна. Зручна в розкрої та підходить для декоративних троянд у більш лаконічному стилі. Однотонні та принтовані бавовняні полотна можна використовувати для інтер’єрного декору, аксесуарів та рукодільних композицій.
8. Фатин. Сітчаста структура дозволяє створювати легкі об’ємні квіти з великої кількості шарів. Його також можна поєднувати з атласом, шифоном або іншими матеріалами.
9. Фетр. Щільний матеріал добре тримає форму, а його зрізи зазвичай не потребують складної обробки. Він підходить насамперед для стилізованих троянд, брошок, шпильок та різних декоративних виробів.
10. Денім. Щільна структура дозволяє створювати фактурні квіти з добре вираженою формою пелюсток. Особливо цікавого ефекту можна досягти, залишаючи краї зрізів злегка розпатланими або поєднуючи різні відтінки деніму.

Особливо красивий вигляд має атлас, оскільки його гладка блискуча поверхня підкреслює вигини пелюсток і надає квітці ошатний вигляд. Такий матеріал добре підходить для троянд, якими прикрашають сукні, сумочки, шпильки, обідки та святковий текстиль.

Для легких багатошарових квітів можна використовувати органзу, поєднуючи кілька напівпрозорих пелюсток в одній композиції. Завдяки прозорості шари накладаються один на одного і створюють цікаві переходи відтінків.

Окрім основної тканини, необхідно заздалегідь підготувати інструменти та допоміжні матеріали. Їхній набір може дещо змінюватися залежно від обраної техніки виготовлення квітки:

1. Папір або картон знадобляться для побудови та вирізання шаблонів пелюсток різних розмірів.
2. Гострі ножиці для тканини допоможуть отримати рівні закруглені зрізи та не деформувати невеликі деталі під час розкрою.
3. Кравецька крейда або маркер знадобляться для перенесення контурів викрійки на виворітну сторону матеріалу.
4. Голка та міцні нитки необхідні для формування окремих пелюсток і подальшого складання квітки.
5. Шпильки або невеликі затискачі допоможуть тимчасово зафіксувати деталі та оцінити розташування пелюсток до їх остаточного пришивання.
6. Лінійка та сантиметрова стрічка знадобляться під час самостійної побудови шаблонів та зміни розмірів викрійки.
7. Фетр або інша щільна тканина може використовуватися для невеликої круглої основи, що закриває місце з’єднання пелюсток з виворітного боку.
8. Фурнітура підбирається залежно від призначення готової троянди. Це може бути основа для брошки, шпилька, гумка, обідок або інший елемент.

Перед початком роботи тканину слід розправити й, за необхідності, охайно розгладити відповідно до рекомендацій щодо догляду. Особливо важливо заздалегідь визначити спосіб обробки зрізів: у фетру вони практично не обсипаються, тоді як в органзи, атласу або шифону краї потребуватимуть більшої уваги. 

Як зробити троянду з тканини своїми руками

Існує кілька способів виготовлення текстильних квітів, але один із найбільш універсальних — складання троянди з окремих пелюсток. Така техніка дозволяє поступово формувати бутон від щільної серцевини до розкритих зовнішніх пелюсток, самостійно регулюючи розмір і пишність квітки. Цей метод підходить для атласу, бавовни, шовку, органзи та багатьох інших тканин.

Якщо ви вперше цікавитесь питанням, як зробити троянду з тканини, краще почати з квітки середнього розміру та використовувати три види пелюсток — маленькі, середні та великі. Для однієї троянди можна підготувати приблизно 5 маленьких, 6–7 середніх і 8–10 великих пелюсток, однак їхню кількість легко змінити залежно від бажаного результату.

Покрокова інструкція, як зшити троянду з тканини, виглядає наступним чином:

1. Визначте розмір майбутньої троянди. Для початку вирішіть, де буде використовуватися готова квітка: невелика троянда підійде для шпильки або брошки, а більша — для сумки, одягу або інтер’єрної композиції. Від передбачуваного діаметра залежить розмір пелюсток і їх кількість.
2. Підготуйте три шаблони пелюсток. Намалюйте на папері маленьку, середню та велику пелюстку округлої форми, що трохи звужується донизу. Наприклад, можна почати з орієнтовних розмірів 3 × 4 см, 4,5 × 5,5 см і 6 × 7 см, а потім змінити їх пропорційно.
3. Виріжте паперові шаблони. Охайно виріжте кожну пелюстку по контуру та позначте її розмір. Якщо планується виготовити кілька однакових троянд, зручніше перенести шаблони на щільний картон.
4. Підготуйте тканину до розкрою. Розкладіть матеріал на рівній поверхні та усуньте складки, які можуть завадити точному перенесенню деталей. Якщо полотно має виражений напрямок візерунка, ворсу або блиску, це необхідно враховувати під час розкладки.
5. Розкладіть шаблони на тканині. Розміщуйте деталі досить близько одна до одної, щоб економно витрачати матеріал. Одночасно стежте за напрямком тканини, особливо якщо зовнішній вигляд поверхні змінюється залежно від розташування деталі.
6. Перенесіть контури пелюсток. Кравецькою крейдою або маркером охайно обведіть кожен шаблон з виворітного боку. Краще відразу позначити необхідну кількість маленьких, середніх і великих деталей, щоб під час зшивання не довелося додатково виконувати розкрій. 
7. Виріжте всі пелюстки. Використовуйте гострі ножиці та намагайтеся виконувати плавні рухи по округлому контуру. Готові елементи відразу розподіліть на три групи за розміром.
8. Обробіть зрізи за необхідності. Спосіб обробки залежить від обраного матеріалу та задуманого зовнішнього вигляду квітки. Якщо тканина сильно обсипається, краї необхідно закріпити відповідним для неї способом, а якщо легка бахрома є частиною дизайну, зрізи можна залишити відкритими.
9. Підготуйте маленькі пелюстки. Щоб деталі перестали виглядати плоскими, злегка зберіть кожну маленьку пелюстку біля основи. Можна закласти невелику складку і закріпити її кількома ручними стібками.
10. Сформуйте серцевину троянди. Першу маленьку пелюстку скрутіть досить щільно, щоб отримати основу бутона. Нижню частину прошийте кількома стібками, не даючи заготівлі розгортатися.
11. Додайте другу пелюстку. Оберніть її навколо серцевини так, щоб край нової деталі перекривав місце з’єднання першої. Закріпіть нижню частину ниткою, залишаючи верхній край вільним.
12. Приєднайте решту маленьких пелюсток. Розміщуйте їх послідовно навколо центру, щоразу трохи зміщуючи відносно попереднього елемента. Не слід розміщувати всі краї строго на одній лінії — невелика асиметрія робить бутон більш природним. 
13. Перевірте форму серцевини. Подивіться на заготівлю зверху: центр має залишатися досить щільним, але не перетворюватися на туго скручену трубочку. Якщо якась пелюстка розташована невдало, її простіше виправити саме на цьому етапі.
14. Підготуйте середні пелюстки. Біля основи кожного елемента можна зробити невелику складку, щоб отримати додатковий об’єм. Верхню частину, навпаки, залишають вільною, дозволяючи їй трохи відходити від серцевини.
15. Сформуйте перший розкритий ряд. Середні пелюстки послідовно розмістіть навколо бутона. Кожен новий елемент повинен частково перекривати попередній, щоб між деталями не утворювалися помітні порожнечі.
16. Закріплюйте деталі поступово. Після кожного одного-двох доданих елементів робіть кілька надійних стібків через основу. Такий спосіб зручніший, ніж намагатися одночасно утримувати велику кількість незакріплених пелюсток.
17. Контролюйте розташування пелюсток. Періодично повертайте квітку й розглядайте її з усіх боків. Якщо з одного боку з’являється занадто великий об’єм, наступну пелюстку можна трохи змістити в протилежному напрямку.
18. Підготуйте великі пелюстки. Вони мають бути більш розкритими, оскільки формують зовнішню частину троянди. За необхідності основу також злегка збирають, а верхній край можна обережно відігнути назовні руками.
19. Додайте зовнішній ряд. Розміщуйте великі пелюстки по колу, дотримуючись принципу часткового перекриття. Не затягуйте їх надто щільно навколо попереднього шару — зовнішня частина має поступово розкриватися.
20. Відрегулюйте пишність квітки. Якщо троянда здається недостатньо об’ємною, додайте ще кілька великих пелюсток. Якщо потрібний діаметр уже досягнуто, необов’язково використовувати всі підготовлені деталі.
21. Перевірте квітку зверху та збоку. Зверху має добре простежуватися поступова структура від закритого центру до розкритих країв. При погляді збоку бажано уникати різкого переходу між маленькими та великими пелюстками.
22. Надійно прошийте основу. Коли форма повністю влаштовує, кілька разів проведіть міцну нитку через нижню частину квітки в різних напрямках. Вузол необхідно надійно закріпити з виворітного боку.
23. Підготуйте нижню основу. З фетру або іншої досить щільної тканини виріжте невелике коло. Його розмір повинен дозволяти закрити місце з’єднання пелюсток, але сама деталь не повинна виступати за краї троянди.
24. Пришийте основу до квітки. Розмістіть коло з виворітного боку й закріпіть його дрібними потайними стібками по периметру. Завдяки такій обробці виворітний бік виглядатиме охайніше, а основа стане стійкішою. 
25. Додайте необхідну фурнітуру. Якщо троянда має стати брошкою, до основи можна пришити відповідну застібку, для прикраси волосся — закріпити шпильку або гумку. Якщо квітка призначена для постійного декору одягу чи сумки, її можна пришити безпосередньо до виробу.
26. Остаточно розправте пелюстки. Охайно змініть положення окремих деталей пальцями: центральні залиште більш закритими, середні трохи розкрийте, а зовнішні відведіть у сторони. Саме на цьому етапі квітка набуває остаточної форми. 
27. Перевірте міцність кріплення. Обережно потягніть кілька зовнішніх пелюсток і переконайтеся, що вони надійно зафіксовані. Також перевірте основу та фурнітуру, особливо якщо прикрасу будуть регулярно використовувати.
28. Усуньте дрібні недоліки. Зріжте нитки, що стирчать, і перевірте краї всіх пелюсток. Якщо деякі деталі помітно відрізняються за положенням, їх можна додатково закріпити кількома непомітними стібками.

Головне під час складання — не прагнути до абсолютної симетрії. Вдала текстильна троянда виходить об’ємнішою та цікавішою, коли пелюстки трохи відрізняються за вигином і розташуванням, але при цьому поступово збільшуються від центру до зовнішнього краю.

Викрійка троянди з тканини

Для текстильної троянди необов’язково використовувати складну готову викрійку. Універсальний шаблон легко побудувати самостійно, а потім збільшувати або зменшувати його залежно від необхідного діаметра квітки. Найзручніше підготувати три основні розміри пелюсток:

1. Маленька пелюстка — приблизно 3 × 4 см. Вона використовується для формування щільної центральної частини. Для однієї троянди можна підготувати близько 4–5 таких елементів.
2. Середня пелюстка — приблизно 4,5 × 5,5 см. Ці деталі створюють перехід від закритої серцевини до розкритої частини квітки. Зазвичай достатньо близько 5–7 елементів.
3. Велика пелюстка — приблизно 6 × 7 см. З таких деталей формується зовнішній об’ємний ряд. Для пишної троянди можна використовувати 7–10 пелюсток.

Зазначені розміри є орієнтовними й не є обов’язковими параметрами. Якщо потрібна мініатюрна квітка, усі три шаблони пропорційно зменшують, а для великого інтер’єрного декору — збільшують.

Спочатку накресліть прямокутник, що відповідає обраній ширині та висоті деталі. Проведіть вертикальну лінію через його центр — вона допоможе зберегти приблизну симетрію. Нижню частину пелюстки трохи звузьте. Верхні кути плавно закругліть, сформувавши широкий округлий край без різких переходів.

Після цього виріжте паперовий шаблон і складіть його навпіл по центральній лінії. Якщо сторони сильно відрізняються, підкоригуйте контур, але невелику асиметрію можна залишити.

Як зробити троянду з джинсової тканини

Денім дозволяє отримати зовсім інший ефект: квітка стає більш фактурною, щільною і добре зберігає об’єм. Відповідна джинсова тканина особливо цікава для декору сумок, рюкзаків, курток, обідків, брошок та інтер’єрних аксесуарів.

Під час виготовлення троянди з джинсової тканини своїми руками краще враховувати щільність конкретного полотна. Дуже важкий денім складніше збирати в кілька шарів, тому для невеликої квітки зручніше використовувати матеріал помірної щільності або тонкий джинс.

Для роботи можна дотримуватися такого порядку:

1. Визначте розмір троянди. Для щільного деніму краще не робити занадто маленькі пелюстки, оскільки багатошарова серцевина може вийти надмірно товстою. Чим щільніший матеріал, тим менше шарів зазвичай потрібно.
2. Підготуйте шаблони. Можна використовувати три розміри пелюсток із попереднього розділу, збільшивши їх за необхідності. Якщо створюється окрема викрійка троянди з джинсової тканини, бажано зробити пробний комплект із кількох деталей і перевірити, наскільки легко вони складаються.
3. Перенесіть контури. Розкладіть паперові шаблони на виворітній стороні деніму й обведіть їх кравецькою крейдою. Якщо матеріал має помітний напрямок фактури, заздалегідь вирішіть, однаково чи по-різному він буде розташований на пелюстках.
4. Виріжте деталі. Охайно розкроїть маленькі, середні та великі пелюстки. На цьому етапі можна вирішити, чи будуть краї охайно оброблені, чи невелика бахрома стане частиною дизайну. 
5. Створіть ефект бахроми за необхідності. Якщо потрібен більш неформальний декор, край можна злегка розтріпати, обережно видаливши кілька ниток. Робити це краще поступово, щоб бахрома не стала занадто глибокою і пелюстка не втратила форму.
6. Сформуйте серцевину. Одну невелику пелюстку скрутіть щільніше за інші й закріпіть знизу кількома стібками. Послідовно обертайте її наступними маленькими деталями, трохи зміщуючи кожну з них. 
7. Додайте середні пелюстки. Розташовуйте їх по колу й закріплюйте біля основи міцною ниткою. Оскільки денім товстіший за багато декоративних тканин, періодично перевіряйте товщину нижньої частини квітки.
8. Сформуйте зовнішній ряд. Великі пелюстки розташовуйте вільніше, дозволяючи їм трохи розкриватися назовні. Занадто сильно стягувати основу не потрібно, інакше щільний матеріал може зібратися в грубу грудку.
9. Надійно прошийте основу. Після складання проведіть голку через кілька шарів у різних напрямках і закріпіть нитку. Для щільного деніму знадобиться досить міцна голка та відповідна нитка.
10. Оздобте виворіт. Закрийте місце з’єднання круглою деталлю з деніму або фетру. Її можна охайно пришити вручну, одночасно закріпивши обрану фурнітуру. 
11. Надайте остаточну форму. Розправте зовнішні пелюстки й трохи поверніть окремі елементи в різні боки. Якщо передбачена декоративна бахрома, після складання можна додатково охайно розпушити відкриті краї. 

Джинсову троянду необов’язково робити з матеріалу одного відтінку. Цікавий об’єм можна отримати, поєднуючи темний і світлий денім або використовуючи лицьову та виворітну сторони одного полотна: різниця відтінків підкреслить окремі ряди пелюсток.